Як закінчити війну в Україні? Аналізуємо план Італії. "Це дасть росії відчуття безкарності"

Włoski minister spraw zagranicznych Luigi di Maio przedstawił sekretarzowi generalnemu ONZ Antonio Guterresowi plan, który - zdaniem Włoch - może zakończyć wojnę Rosji z Ukrainą. Co przewiduje ten projekt? Czy może pomóc w zakończeniu wojny w Ukrainie? Ten tekst publikujemy w dwóch językach - ukraińskim i polskim. Італійський міністр закордонних справ Луїджі ді Майо презентував генсекретареві ООН Антоніу Гутеррішу план, який, на думку Італії, може зупинити війну росії проти України. Він передбачає чотири пункти і дещо схожий на формулу Штайнмаєра, кажуть експерти. До його реалізації країна пропонує долучити ООН, Євросоюз, Туреччину, Китай, Канаду та Ізраїль. Що передбачає цей план? Наскільки він дієвий для закінчення війни?

Nakreślony plan obejmuje m.in. zawieszenie broni i demilitaryzację linii frontu, wielostronne negocjacje w sprawie przyszłości Ukrainy wraz z dyskusją o możliwości uczynienia tego kraju w pełni neutralnym i przygotowaniu go do przystąpienia do UE. Projekt zakłada również przyznanie pełnej autonomii Krymu i Donbasu, pod warunkiem uznania tych terytoriów przez Moskwę za część Ukrainy. Regiony te będą mogły ustanowić swoje prawa językowe i kulturowe oraz zarządzać własnym bezpieczeństwem.

Дивись відео

Ponadto włoski minister proponuje opracowanie nowej wielostronnej umowy o bezpieczeństwie w Europie i wycofanie wojsk rosyjskich przynajmniej na pozycję z 24 lutego 2022 r.

- Plan Włoch ma dać Putinowi szansę na wyjście z twarzą z wojny z Ukrainą, a jednocześnie szybko rozwiązać kryzys w Europie  - mówi politolożka, ekspertka Ukraińskiego Niezależnego Centrum Studiów Politycznych, Maria Gełetij.

Każdy chce tego z kilku powodów. Po pierwsze, nikt nie ma pewności, że Rosję da się pokonać na polu bitwy. Po drugie, wszyscy obawiają się nowej roli Chin, które stają się coraz silniejsze wraz z osłabieniem Rosji. Co więcej, wojna ma ogromny wpływ na gospodarki wszystkich krajów, ponieważ współczesny świat jest bardzo współzależny. Wreszcie lobby rosyjskie w Europie (i poza nią) nie straciło swoich wpływów. Te powody, moim zdaniem, stały się przesłanką do opracowania takiego planu

- tłumaczy. - Dokument jest wyraźnie prorosyjski - podkreśla z kolei politolog Dmytro Łewuś.

Mamy przecież propozycję faktycznego uznania nowych podbojów terytorialnych Rosji na południu i wschodzie Ukrainy, co oznacza jedynie umocnienie agresora na tym terytorium. Sformułowanie o autonomii Donbasu również wygląda na podejmowanie gry z Rosją. Pozytywną stroną jest to, że włoskie MSZ uznaje suwerenność Ukrainy nad Donbasem, ma to jednak na celu wciągnięcie nas w bezowocne negocjacje, swojego rodzaju "Mińsk-3.

Pierwszy paragraf dokumentu przewiduje zawieszenie broni i demilitaryzację linii frontu wraz z utworzeniem mechanizmów nadzoru. Z jakimi zagrożeniami może się to wiązać?

M. Gełetij: Pomysł zawieszenia broni nie może zostać zrealizowany, ponieważ wymaga od Federacji Rosyjskiej zaprzestania ostrzału terytorium Ukrainy. Rosyjskie kierownictwo nie ma ochoty negocjować z naszym państwem, mimo prób strony ukraińskiej. Co więcej, jak pokazuje doświadczenie z 2014 roku, nawet pisemna umowa w Mińsku nie zakończyła wojny na Donbasie. Dlatego kwestia zawieszenia broni w obecnych warunkach i podczas rządzenia Putina (ale najprawdopodobniej także wraz z pojawieniem się nowego rosyjskiego przywódcy) nie ma szans na realizację. Obecnie tylko wysokiej jakości obrona powietrzna, najnowocześniejsza broń i kontynuacja sankcji, które będą wykrwawiać rosyjską gospodarkę i rosyjski sektor wojskowo-przemysłowy, mogą wstrzymać ostrzał, w tym ostrzał rakietami manewrującymi.

Ponadto pojawia się pytanie, jaką linię demarkacyjną i jakie mechanizmy jej monitorowania można ustanowić. Jeśli mówimy o misji takiej jak Misja Obserwacyjna OBWE, która działa na Ukrainie od 2014 roku, to ona nie ma  sensu. Być może należałoby zorganizować wojskową misję dla kontroli procesu rozbrojenia z wystarczająco szerokimi uprawnieniami. Mam na myśli wycofanie broni, w tym rakiet, na terytorium Federacji Rosyjskiej. Ale sama Rosja nigdy się na to nie zgodzi.

Drugi punkt dotyczy wielostronnych negocjacji w sprawie przyszłości Ukrainy, w szczególności próby uczynienia naszego państwa neutralnym i zgody na jego prawo do przystąpienia do UE. Jak można ocenić taką propozycję?

M. Gełetij: Propozycja o neutralnym statusie i przygotowaniu do członkostwa w UE z jednej strony jest korzystna dla Ukrainy (członkostwo w UE), ale z drugiej ogranicza aspiracje kraju do członkostwa w NATO lub innych sojuszach wojskowych. Dotyczy to również gwarancji międzynarodowych, które, jak pokazuje doświadczenie memorandum budapeszteńskiego, mogą zostać naruszone w pewnych okolicznościach. Z tego powodu neutralny status na dłuższą metę raczej nie przyczyni się do poprawy bezpieczeństwa Ukrainy. Bardziej logiczne byłoby podążanie ścieżką Szwecji i Finlandii i sprzyjanie szybkiemu przystąpieniu zarówno Ukrainy, jak i Mołdawii do NATO. Ukraińska armia ze swoim doświadczeniem bojowym może stać się wsparciem dla państw NATO na wypadek agresji Rosji lub innego państwa.

D. Łewuś: Negocjacje o neutralnym statusie Ukrainy w tym kontekście są korzystne tylko dla Moskwy i pozwalają Rosji ingerować w proces integracji europejskiej Ukrainy. W rzeczywistości przyjęcie tego "planu" powstrzyma ten proces.

Kolejny paragraf dokumentu dotyczy stworzenia pełnej autonomii Krymu i Donbasu, pod warunkiem uznania tych terytoriów przez Moskwę za część Ukrainy. Gdzie jest haczyk?

M. Gełetij: Pierwsza myśl, która przychodzi mi do głowy, gdy mówimy o tym punkcie: czy obywatele Ukrainy, którzy od 2014 roku są zmuszeni do opuszczenia swoich domów na tych terenach, zgodzą się na takie rozwiązanie? Będzie to wymagało przynajmniej ogólnokrajowego referendum. Poza tym, czy zgodzi się na to Rosja i zgodzą Rosjanie, którzy uważają aneksję Krymu za wielkie zwycięstwo? Byłby to również poważny precedens dla ładu międzynarodowego.

Ostatni paragraf włoskiego dokumentu przewiduje utworzenie nowej wielostronnej umowy o bezpieczeństwie w Europie i wycofanie wojsk rosyjskich przynajmniej do pozycji istniejących do 24 lutego 2022 r. Jak można ocenić tę propozycję?

M. Gełetij: Nowa umowa o bezpieczeństwie jest dziś bardzo potrzebna, bo ani ONZ, ani OBWE, wezwane do dbania o pokój, przez wiele lat nie były w stanie wpłynąć na rozwiązanie jakiegokolwiek konfliktu na świecie. Ale zanim taka umowa powstanie, agresor musi zostać ukarany i rozbrojony, winni zbrodni wojennych muszą zostać ukarani, a Rosja powinna zrekompensować wyrządzone szkody. W przeciwnym razie jakikolwiek traktat pokojowy skończy się jedynie przegrupowaniem rosyjskiego wojska, które później uderzy jeszcze mocniej. 

Jakie wnioski płyną z analizy włoskiego planu?

M. Gełetij: Nawet jeśli Włochy działają w dobrych intencjach, tych propozycji nie da się zrealizować. Podobny błąd popełniliśmy w przypadku porozumień mińskich, gdy postrzegaliśmy listę wymagań, w tym szczególny status Donbasu, jako odrębne kwestie, które można rozwiązać równolegle. Ale ani problemu statusu Donbasu, ani organizacji wyborów nie udało się rozwiązać pod ostrzałem karabinów maszynowych. Dlatego nawet jeśli dojdzie do próby realizacji takiego planu, czekają go losy Mińska czy formuły Steinmeiera. Mało tego, da to Rosji i innym dużym graczom poczucie bezkarności i zielone światło dla podobnych działań. A to będzie oznaczać przedłużającą się wojnę na terytorium Ukrainy, która będzie prowokować jeszcze więcej podobnych konfliktów na całym świecie.

https://ua.depositphotos.comМаріуполь. На території колишнього заводу знайшли тіла 70 українців. "Їх пакували у пластикові мішки"

Anastasja Krupka

------

Як закінчити війну в Україні? Аналізуємо план Італії. "Це дасть росії відчуття безкарності"

Італійський міністр закордонних справ Луїджі ді Майо презентував генсекретареві ООН Антоніу Гутеррішу план, який, на думку Італії, може зупинити війну росії проти України. Він передбачає чотири пункти і дещо схожий на формулу Штайнмаєра, кажуть експерти. До його реалізації країна пропонує долучити ООН, Євросоюз, Туреччину, Китай, Канаду та Ізраїль. Що передбачає цей план? Наскільки він дієвий для закінчення війни?

У цьому плані, зокрема, йдеться про припинення вогню та демілітаризацію лінії фронту

зі створенням механізмів спостереження, багатосторонні переговори про майбутнє України з обговоренням можливості зробити країну, за наявності міжнародних гарантій, нейтральною і підготувати її до вступу в ЄС. Також йдеться про надання повної автономії Криму та Донбасу з умовою визнання москвою цих територій частиною України. Ці регіони зможуть встановити свої мовні та культурні права, самостійно керувати власною безпекою. 

Крім того, італійський міністр пропонує розробити нову багатосторонню угоду про безпеку в Європі та вивести російські війська принаймні на позиції до 24 лютого 2022 року.

— План Італії виглядає як спроба Заходу дати можливість путіну не втратити обличчя у

війні з Україною, а також швидко розв’язатити кризу в Європі, — каже політологиня, експертка Українського незалежного центру політичних досліджень Марія Гелетій. — Всі хочуть цього через низку причин. По-перше, ніхто не певен, що росію можна перемогти на полі бою. По-друге, всі бояться нової ролі Китаю, який посилюється у міру послаблення росії. Щобільше, війна має величезний вплив на економіку всіх країн, бо сучасний світ дуже взаємозалежний. Нарешті, російське лобі в Європі (і не тільки) дотепер не втратило свого впливу. Ці причини, як на мене, і стали передумовою для розробки такого плану.

— Документ однозначно проросійського характеру, — каже політолог Дмитро Левусь. — Адже маємо пропозицію щодо фактичного визнання нових територіальних загарбань росії на Півдні та Сході України, яка означає лише закріплення агресора на цій території. Як підігрування рф виглядає і формулювання про автономію Донбасу. Позитивно, що італійське МЗС визнає над ними суверенітет України, однак це радше від бажання затягнути нас на безплідні переговори, своєрідний "Мінськ-3".

— Перший пункт документа передбачає припинення вогню та демілітаризацію лінії фронту зі створенням механізмів спостереження. У чому основні небезпеки? 

М. Гелетій:  — Завдання щодо припинення вогню неможливо виконати, оскільки це вимагає від рф зупинки обстрілів території України. У керівництва росії немає бажання проводити перемовини з нашою державою, попри спроби української сторони. Тим паче, як показує досвід з 2014 року, навіть письмовий договір у Мінську не припинив війну на Донбасі. Тож питання щодо припинення вогню у теперішніх умовах та за правління путіна (але, швидше за все, й за появи нового російського лідера) не має шансу на реалізацію. Припинити вогонь та обстріли крилатими ракетами наразі можна лише якісною протиповітряною обороною, новітнім озброєнням та продовженням санкцій, які знекровлять російську економіку та військово-промисловий комплекс росії. 

Крім того, постає питання, яку лінію розмежування та які механізми її моніторингу можуть встановити. Якщо йдеться про місію на зразок Моніторингової місії ОБСЄ, яка функціонувала в Україні з 2014 року, то в ній немає жодного сенсу. Можливо, було би доцільно створити військову місію для контролю за процесом роззброєння, яка би мала достатньо широкі повноваження. Маю на увазі вилучення зброї, зокрема ракетної, на території російської федерації. Але на таке ніколи не погодиться сама росія. 

— У другому пункті йдеться про багатосторонні переговори про майбутнє України, зокрема спробу зробити нашу державу нейтральною та погодитися на її право вступити в ЄС. Як оцінюєте таку пропозицію? 

М. Гелетій:  — Пропозиція щодо нейтрального статусу та підготовки до вступу до ЄС, хоча й містить позивне рішення для України (членство в ЄС), але й обмежує прагнення України до членства в НАТО чи інших військових союзах. Це стосується і міжнародних гарантій, які, як показує досвід Будапештського меморандуму, можна порушити за певних обставин. Через це нейтральний статус, швидше за все, не сприятиме безпеці України в довгостроковій перспективі. Було би більш логічно піти шляхом Швеції та Фінляндії та сприяти швидкому приєднанню до НАТО як України, так і Молдови. Українська армія з бойовим досвідом може стати захистом для країн НАТО у випадку агресії з боку росії чи іншої країни. 

Д. Левусь: — Переговори про нейтральний статус України у такому контексті вигідні лише москві й дозволяють рф втручатися у процес євроінтеграції України. Фактично, прийняття цього "плану" його зупинить. 

https://t.me/luhanskaVTSAЛуганщина: у Сєвєродонецьку загинули ще 4 людини. "Запекла ситуація, але ми встояли"

— Наступний пункт документа стосується створення повної автономії Криму та Донбасу за умови визнання москвою цих територій частиною України. Чому це недоречно? 

М. Гелетій:  — Перше, що спадає на думку, коли говоримо про цей пункт: чи погодяться на це українські громадяни, які змушені були покинути свої домівки на цих територіях, починаючи з 2014 року? Це, як мінімум, вимагатиме проведення національного референдуму. Крім того, чи погодиться на це росія і росіяни, які вважають анексію Криму великою перемогою? Це теж стало би серйозним прецедентом для міжнародного порядку. З переділами міжнародних кордонів у багатьох точках світу та зміною світового порядку. 

— Останній пункт італійського документа передбачає створення нової багатосторонньої угоди про безпеку в Європі та виведення російських військ принаймні на позиції до 24 лютого 2022 року. Як ви його оцінюєте? 

М. Гелетій: — Нова угода про безпеку дуже потрібна сьогодні, бо ні ООН, ні ОБСЄ, які покликані опікуватися миром, уже багато років не здатні вплинути на жоден конфлікт у світі. Але перед її створенням треба покарати та роззброїти агресора, забезпечити покарання винних у військових злочинах та компенсацію з боку росії за завдані збитки. Інакше будьякий мирний договір дасть лише паузу для перегрупування та завдання ще більшого удару. 

— Які висновки можна зробити? 

М. Гелетій: — Навіть якщо Італія виступає з хорошими намірами, то їх неможливо втілити в життя. Схожої помилки ми допустилися з Мінськими домовленостями, коли сприймали перелік вимог, включно з особливим статусом Донбасу, як окремі елементи, які можна вирішувати паралельно. Але ні статус Донбасу, ні вибори неможливо було забезпечити під дулами автоматів. Тому, навіть якщо буде спроба такий план реалізувати, його чекає доля Мінська чи формули Штайнмаєра. Мало того, це дасть росії та іншим великим гравцям отримати відчуття безкарності та зеленого світла на схожі дії. І це означатиме затяжну війну на території України, яка провокуватиме ще більше схожих викликів у всьому світі. 

Анастасія КРУПКА